Важлива не кількість знань, а їх якість. Можна знати дуже багато, не знаючи найголовнішого.
Лев Толстой
Немало потрібно знань, щоб приховати своє незнання.
Ешенбах
Лише осмислені знання приносять плоди.
В. Борисов
Багатознавство розуму не вчить.
Г. Ефеський
Найнеосвіченішим виявляється той, хто вважає, що знає все.
М. Наварська
Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учня, він - досконалий учитель.
Л. Толстой
Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники.
Т. Фулпер
Учень ніколи не перевершить учителя, якщо бачить у ньому зразок, а не суперника.
В. Бєлінський
Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.
А. Барбюс
Бути мудрим — означає померти для цього світу.
Я — розум.
Я — розум.
Аврелій Августин Блаженний (354-430) християнський теолог і церковний діяч
Найнеобхідніша наука — наука забувати непотрібне.
Антісфен (444 р. до н. е. — 366 р. до н. е.) давньогрецький філософ
Між людиною освіченою та неосвіче ною така сама різниця, як між живою і мертвою.
Мудрість — найточніша з наук.
Мудрість — найточніша з наук.
Арістотель (384 р. до н. е. — 322 р. до н. е.) давньогрецький філософ
Науки немає, є тільки науки.
Бердяєв Микола (1847-1948) російський філософ
Віра — це також знання, тільки у своєрідній формі.
Теґель Ґеорґ Вільгельм Фрідріх (1770-1831) німецький філософ
Те, що найвипробувапіший мудрець знає і дотримується, є тільки думкою...
Я вивчав себе самого.
Я вивчав себе самого.
Геракліт (к. VI — поч. V ст. до н. е.) давньогрецький філософ
Поміж мудрих немає чужинців.
Йоанн Дамаскін (бл. 675 —до 753) візантійський богослов, філософ і поет
Я не вірю в колективну мудрість неосвічених індивідів.
Карлейль Томас (1795-1881) англійський публіцист, історик і філософ
Вчитися ніколи не пізно.
Квінтіліан Марк Фабій (бл. 35 — 6л. 96) римський оратор
Я не народився зі знаннями.
Я пізнаю все з допомогою однієї істини.
Я пізнаю все з допомогою однієї істини.
Конфуцій (6л. 551 — 479 до н. е.) давньокитайський мислитель
Справжнє знання — знання речей, а не слів.
Монтаг'ю Мері (1689-1762) англійська поетеса
Наймудріше — число.
Не ототожнюй знання з мудрістю.
Не ототожнюй знання з мудрістю.
Піфагор (бл. 650 — бл. 569 до н. е.) давньогрецький математик
Ми насправді нічого не знаємо.
Платон (428-347 до н. е.) давньогрецький філософ
Наука — це кладовище гіпотез.
Пуанкаре Анрі (1854-1912) французький учений
Говори з людьми відповідно до їхнього розуму.
Сааді (XIII ст.) перський поет і мислитель
Ми не знаємо, чи знаємо ми що-небудь чи нічого не знаємо.
Секст Емпірик (бл. 200-250) давньогрецький філософ
Прийде час, коли наші нащадки дивуватимуться, що ми не знали таких очевидних істин.
Сенека (бл. 4 до н. е. — 65) давньоримський філософ
Є тільки одне благо — знання і одне тільки зло — неуцтво.
Я знаю, що я нічого не знаю.
Я знаю, що я нічого не знаю.
Сократ (469-399 до н. е.) давньогрецький філософ
На світі все колись було вперше.
Софокл (496-406 до н. е.) давньогрецький драматург
Неуцтво — важкий тягар.
Фалес (625-547 до н. е.) давньогрецький філософ
Мудрі докази ще нікого не переконали.
Франс Анатоль (1844-1924) французький письменник
Між талантом і генієм різниця полягає в тому, що талант бачить аналогії між речами чи явищами, а геній аналогії між аналогіями.
Ягодзінський Генрік(нар. 1928) польський сатирик
Я знаю небагато, але те, що знаю, — знаю досконало.
Абу-ль-Фарадж (1226-1286) сирійський письменник і вчений
Наука
Цитати про науку[ред.]
Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)[1]
| |||||
Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.[2]
| |||||
— Дмитро Менделєєв |
Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.[3]
| |||||
— Дмитро Менделєєв |
— Гаролд Вармус, американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989 |
| |||||
— Українська народна творчість | |||||
див. також Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння |
Наука — магія, яка працює.
| |||||
Science is a magic, that works[5].
| |||||
— Курт Воннеґут («Колиска для кішки») | |||||
Наука — це не все, але наука — це красиво.
| |||||
— Роберт Оппенгеймер |
Ні, ви протів науки не ідіть! Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш.[7] — Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч» (дія перша, ява IX).
| |||||
— БанавентураОсвіта І Знання
|
Немає коментарів:
Дописати коментар